АссКЛит

Краткий матрично-украинский словарик.
«Пифия, Прорицательница» – Ворожбитка
«Красная пилюля» - Червона пiгулка
« Синяя пилюля» - Синя пiгулка
«А вкус мне внушит Матрица!» - А смак менi запропонуе Матриця!
«Меня зовут Нео!» - Мене звуть Нео!
«Матрица иллюзорна!» - Це брехня уся твоя Матриця!
«Матрица повсюду!» - Матриця навколо!
«Кого я вижу! Морфеус!» - «Кого я бачу! Це ж пане Морфеусе!»
«Матрица нашла тебя!» - Матриця знайшла тебе!
«Поиск идет.» - Шукання (Пошук) тривае.
«Нонсенс! Избранный – мертвец!» - Чи то чувано? Обраний – мрець!
«Теперь я тоже знаю кун-фу!» - Зараз я також володiю кун-фу!
«Агент Смит» - Спiвробiтник державноi безпеки Смiт.

1) Горькая правда - устами Агента Смита.

Допрос Морфеуса - Допит Морфеусу.
«Пане Морфеусе! Чи ви бачили Матрицю? Яка генiальна дивина? Прорва чоловiкiв живе дуже гарно. У снi.
Знаете, перша Матриця робилась як бездоганний свiт, де немае стражданнь, де усi люди щасливi. И – який жаль! Що за дурни, всех ми повбивали. Дуже добре мати думку, що немае такоi програмi зробити бездоганним свiт. Щиро кажучи, я розумiю, що бiсовi люди не вмiють жити без стражданнь та убогостi. Ця утопiя – тiлькi цяцька, якою люди так щiро граються. З тоi простоi причини Матриця i зробилася такою. Це – пiк вашой цивiлiзацii. Якраз вашой цивiлiзацii, коли машини думали i працювали замiсть вас, це вже була наша цивiлiзацiя. Так i трапився переворiт. Еволюцiя, пане Морфеусе, еволюцiя. А люди – динозаври.
Подивiться у вiкно. Це – загибель людства. Ми вже тут, пане Морфеусе! Майбутне належить нам.
Я бажав би роздiлити з вами теорiю, котру зараз видбудував. Я займався класифiкацiею бiологичних видiв и зрозумiв, що ви – не ссавцi. Але ж усi тварини планети Земля, iнстинктивно пристосовуються, знаходять рiвновагу з навколишним середовищем. Але чоловiк iнший. Посiв на якийсь дiлянцi, ви помножуэтесь, доки не вичерпаэте уci природнi ресурси. За ради виживання ви змушени загарбувати усе новi та новi територii. Iснуе тiльки один органiзм у всьому свiтi, що мешкае таким чином. Знаете, який? Це – вiрус. Людство – хвороба, ракова пухлина планети. Так що ми – ваши лiки.
Ви мене чуете, пане Морфеусе? Я буду щiрий з вами, пане Морфеусе. Я це мiсто ненавиджу. Цей зоопарк, тюрму, цю реальнiсть. Навiть ваш дух! Я маю позив до блювання. Я дихаю ним, я вiдчуваю шкiрою ваше смердiння. Та хоч я i розумiю, що це дурниця, я побоююсь пiдчепити вашу iнфекцiю. Щоденно гадаю цю думку. Смiшно? (Кумедно?) Менi потрiбно тiкати геть! Менi потрiбно визволитися! Та й вiдаю, що ви маете ключ. У вашем мозику.
Опiсля руйнування Зиону я зможу втекти звiдсиля! Менi потрiбнi коди! Я дуже намагаюся знайти Зиону! Вам треба розповiсти менi усе без примусу, або я вас замордовуваю!

Допрос Нео. – Допит Нео.
«Пане Андерсоне! Як бачите, ми за вами вже тривалий час наглядаемо. Ясна рiч, що ви маете два життя. У першому ви, пане Томас Андерсон, програмiст у значней фiрмi . Ви маете страховий полiс, ви виплачуете мито, та ви допомогаете консержцi викидувати смiття. Друге ваше життя – у компютерах. Осьде ви – вельми розумний хакер Нео.Ви виннi практично в усiх злочинах, яки пiдлягають криминальноi вiдповiдальностi. У першого, Томаса, е майбутне. У Нео його нема.
Пане Андерсоне! Ви повиннi зрозумiти, що нам дуже потрибна ваша допомога. Ми вже бачили, що ви спiлкуетесь з дуже поганим злочинцем. Його звуть Морфеусе. Багато держав потребуе його затримання, як дуже поганого терориста. Мiйи колеги гадают, що я сказився, але ж я заперечую! Але ж я вiрю – ви виконаэте свiй громадський обов”язок. Ми сгiдни знищити досье. Пане Андерсоне! Будь ласка, допоможить менi затримати небезпечного терориста!»

Драка в метро. – Бiйка у метро.
«Слышите? Мистер Андерсон? Это рок, неизбежность, шаги Вашей смерти. Прощайте, м-р Андерсон!» - Чуете? Пане Андерсоне? Це доля, це неминучiсть, це крокi вашого кiнця! Бувайте здоровi, пане Андерсоне!»

2) Монолог Люцеперя

«Здоровенька була, Трiнiти! Щиро кажучи, я давно закохався до тебе. Ти дуже гарна дiвчина! Я шкодую, що так сталося…
(Т.: Ти усiх повбивав!)
(Свiтч: Ах ти, Боже мiй!)
«Я стомився, кралю! Я стомився тiкати, стомився воювати. Бiсов корабель! Вiчна холоднеча, постiйна бридкiсть, щоб обiдати тай щоб вечеряти. Але ж бiльш усьйого мене турбуе наш ватажок з його балаканиною!
Яка несподiванка, псячий сину! Мабуть, здивуватися не встигнув? Я бажав би бути бiля тебе, коли тебе змусять забалакати. Щоб ти знав, кому дякувати!»
(Т.: Ти запродав iм Морфеуса!)
«Вiн брехав нам! Ти шахрував! Якщо ти казав нам тодi усю правду, ми б заховали червону пiгулку в твоеi срацi!»
(Т.: Вiн визволив нас!)
«Визволив нас? По-твоему, це воля? Усi виконували його накази! Коли зрiвнювати це життя з Матрицею, я голосую за Матрицю!
… Що до мене, Матриця набагато реальнiша нiж людський свiт. От тут я роз'едную ланцюг, але от там Апок помре перед твоiми очима. Ласкаво просимо до реального свiту!
… Мое тiло пiдключать до Матрицi, я засну, тай коли прийду до тями, нi бiса не буду памятати . Якщо ти бажала побалакати зi Свiтч про що-небудь важливе, роби це швидче!
… Я – звiльнювач! Зараз я це доведу! Якщо Морфеус казав правду, то це буде неможливо вiдключити контакт. Обраний не помре… Чи то чувано? Обраний – мрець!
Ранiше ти менi не розповiдала, чи вiриш Морфеучей балаканинi, так чи нi? Кажи: так, чи нi? Погляди до ньйого в вiчi, в цi гарнi вiчi, та вiдповiдай: так, чи нi?»
• Сейфер – сокращенное от «Люцифер»
[font=Arial]